Колись він був знаменитим музикантом. Тепер він мертвий, але його періодично пожвавлюють, щоб він міг грати перед вишуканою публікою, яка захоплюється його майстерністю. Але що при цьому він відчуває сам? Чи задоволений своїми виступами? Ця новела не про зомбі. А про людей. Це ми з віком стаємо все більш втомленими і механічно робимо свою роботу, прагнучи (усвідомлено чи ні) лише одного – до спокою. І лише молодь, яка приходить нам на зміну, що володіє енергією та творчим потенціалом, здатна вдихнути життя у старі мелодії та створити нові. Від нас вимагається тільки одне — поступитися місцем…. померти. Померти остаточно. © Bushman