Оце погоня! Мій червоний «Порше» летів ранковою трасою зі швидкістю вітру. Люди в камуфляжі, що гналися за мною на джипі, ніяк не могли потрапити в мене. До того ж я був беззбройний, а в них автомати. Ау, поліцейські, де ви, мої рідні? Не бачите, що у вас на дорогах діється? Тут же, матір вашу, стріляють! Хто знає, які плани мої вороги? Може, їм уже не потрібний шифр, яким я, на їхню думку, володію? Вони просто зрішуть мене автоматними чергами, і справа з кінцем. Мені залишалося лише тиснути на газ. І я тиснув. І вони таки відстали. Я одразу з'їхав з траси і звернув у ліс. Опинившись біля водоймища, вийшов із машини і вимив обличчя. Ось де стало по-справжньому страшно! Що ж за знімки ти зробив, фотографе Сгорбиш? Що за осине гніздо розворушило? Але нічого, у мене залишився жорсткий диск. Ще побачимо — хто кого! Я оголошую вам війну! Я помщуся за Сгорбиша, геніального фотографа і людину великої витримки…