У двотомнику представлено літературно-критичний аналіз руху вітчизняної поезії та прози останніх чотирьох десятиліть у постійному зіставленні та співвіднесенні з тенденціями та з класичними іменами XIX – першої половини XX ст., серед яких для автора виявилися визначальними або особливо значущими Пушкін, Лермонтов , Гоголь, Достоєвський, Вл. Соловйов, Случевський, Блок, Платонов і Заболоцький, - думки про ті чи інші межі їх творчості вилилися в самостійні пошуки. Останні два розділи другого тому відбивають стійкий інтерес автора до втілення соціально-ідеологічних тем у специфічних літературних жанрах (розділ «Ідеологічний роман»), а також до сучасного стану філологічної науки та віршування (розділ Філологія та філологи»).