У далекому минулому світ потряс гуркіт копит чотирьох коней, чиї вершники сповіщали апокаліпсис. Минули сторіччя з того часу, як людство, зробивши фатальну помилку, звалилося з п'єдесталу. І зараз словосполучення «цар природи» звучить глузуванням на адресу тих, хто вижив, точніше — тих, хто виживає. Втрачені технології, забуті знання, але люди відчайдушно чіпляються за життя і знову зводять міста і держави, відвойовуючи землю у чорності, що застигла світ. Клапчик за клаптиком під дзвін освячених дзвонів вони захищають свої володіння, очищаючими багаттями і дзвіном лицарських мечів оберігають свій будинок від темряви, що вповзає в нього.