Щороку вони зустрічаються на вулиці Місяця. Самотній і чесний Леандро, незграбний і вірний Голіаф, незламний поборник справедливості Паніагуа та чарівна Беатріс, яка кидається у пошуках «справжнього» коханого. У гонитві за щастям доля приводить їх на вулицю Місяця, куди раз на рік, немов весна, приїжджає Беато. Людина, чиє минуле нікому не відомо, а сьогодення манить до неї з непереборною силою. Він мандрує світом у старому фургончику і знає сотні цілющих рецептів, чарівних фокусів, пісень і втішних слів. Його приїзд – свято життя. Але… щастя таке схоже на місячне світло і так само непостійне. Важко зловити, ще важче втримати… І якщо зі сходом сонця не залишається навіть тіні від нічного світила, люди не перестають милуватися місяцем… так само, як і в цьому романі не припиняють приходити на вулицю Місяця. Щороку — в очікуванні щастя. Щороку в очікуванні Беато — весни будь-якої пори року. Роман «Тінь ілюзіоніста» був високо оцінений в Іспанії за гармонійне поєднання різних стилів, експресивність мови, струнку композицію, а також за яскраві характери, що запам'ятовуються. Не дивно, що Рубена Абелья на конкурсі прозових творів імені Торренте Бальєстера було оголошено відкриттям року.