"Гільгамеш, цар" - це давньобабілонська епічна поема, написана близько 2100 року до нашої ери. Це один із найдавніших відомих художніх творів, який розповідає історію Гільгамеша - царя Урка і наймогутнішого героя свого часу. Він шукав безсмертя, прагнучи відкрити таємниці життя та смерті. У цій книзі присутні такі мотиви, як дружба, героїзм, любов і втрата. Гільгамеш вирушає в подорож, щоб побороти ворогів свого народу та знайти відповіді на вічні питання. Він зустрічає напередодні знайомого й несподіваного ворога, що веде його до внутрішніх битв з самим собою. Ця книга - не лише епічна пригода, а й філософське та моральне втілення давніх цінностей та мудрості. Вона залишає читача під враженням від могутності людського духу та вічної потреби людини розуміти своє місце у світі."