Коли ти живеш понад 700 років, то втомлюєшся від усього довкола. Ти продовжуєш існувати, але вже як спостерігач, байдуже та незацікавлено. Ти починаєш цінувати сон і здорове харчування, ти більше читаєш книг і вибираєш найвіддаленіші куточки планети. Ти просто зникаєш і твориш свій особистий рай. У мене така була, поки рада старійшин не вирішила, що я на межі самознищення. Вони збираються відправити мене на Аляску, щоби вилікувати. Я б могла їх убити, адже я спадкоємиця найсильнішого роду вампірів. Але мені лінь. Тому я, можливо, погоджуся на їхні умови. Чим не відпустка? Прекрасні тридцять днів ночі, морозне повітря, усамітнення, тиша і багато книг. Але, на жаль, все пішло за планом. Виявилося, що я насправді вмираю.