Як переказати книжку про Гугуца, окрім як загальними словами — «веселі історії про пригоди маленького хлопчика»? Як переказати диво? А воно починається вже при знайомстві з героєм: «Не встиг Гугуце надіти свою велику зимову шапку, а зима вже тут. Мабуть, сподобалися їй хлопчик і його шапка. І обліпили його з голови до ніг. Стоїть він круглий, білий, як сніговик. Тільки з-під шапки димок клубочиться.— Батюшки! — здивувалися сніжинки. — Невже він під шапкою розводить вогонь! Ось дивак! Та одягни таку шапку — і холод сам з-під неї вискочить! Не знали вони, що, коли Гугуце дихає, у нього з рота пар іде…» Характер у Гугуці цілком певний, хоча йдеться про дуже маленького хлопчика, дошкільника. Він такий правильний чоловік, добрий, чуйний, спостережливий, працьовитий, він природний і стійкий, як сама природа. І ще він надзвичайно діяльний, як і всі герої Вангелі. «…У мене було активне дитинство, і я хочу й інших дітей втягнути у вир життя»,— каже письменник. Гугуце відкритий для спілкування і готовий допомогти всім, хто цього потребує. Не думаю, що письменник хотів показати, що його герой — такий собі ангел, не назвеш його і «чистим аркушем», на якому життя потім напише різні історії… Звичайно, в Гугуці втілено казковий образ дитинства, але він зовсім не ідеалізується. Гугуце — нормальна, хоч і дуже талановита дитина (а хіба не всі діти талановиті?), просто вона — ДОБРА.