Моє життя було сповнене напівправди, заплутаної в брехні — я був у пеклі більше разів, ніж можу порахувати. я з нею обійшовся, як завдав їй болю, я заслужив цей біль у десятикратному розмірі. Я заслужив втратити єдиний промінчик світла в моєму темному, збоченому житті. Цього не може бути. Тому що вона була створена для мене — єдине гарне, що залишилося від мого минулого. І при першій же нагоді я збираюся переконатися, що вона точно знає, що вона для мене означає. Я не можу жити без неї і проведу залишок свого життя, доводячи їй, що воно належить мені. Що життя, в якому ми народилися, можливо, і залишило нас пошкодженими, але воно зробило нас сильнішим. нас, я буду поряд з нею, і разом ми будемо правити цією безрозсудною династією. Але спочатку ми маємо вижити…