"Що мені сніг, що мені спека, що мені дощ проливний, коли мої друзі зі мною" Цю милу дитячу пісеньку співали ми в дитячому садку в далекому-далекому минулому, коли були ще дітьми. Багато чого змінилося у цьому суворому світі. Людство за цей час майже повністю втратило свою самостійність. Проте я знову в строю. І мої старі друзі, один за одним, піднімаються з вічного сну, щоб Людство знову набуло своєї незалежності. І більше її ніколи не втратило!