Я була Хранителькою Порядку, істинною героїнею епохи, вірною присязі та честі. У кишені моєї безшумної мантії завжди теплилася медаль за відвагу та "праведні" справи, обіцянку вічного миру та спокою за межею смертельної години. Мріяла я про новий світ, де можна буде зітхнути вільно, де спокій — моя заслужена нагорода. Замість відпочинку мені знову належить битва. У цьому новому світі мені зустрічаються Чудовиськи, темніші й зліші, ніж будь-коли, потайливі й підступні, їхні злочини перевершують усе, що я знала. Їхні імена мені невідомі, але їхні тіні тягнуться крізь мої дні та ночі… Але тепер, коли темні води набережної повільно покриваються розореними тілами, коли вогонь підпалу, як зловісний художник, малює картину руйнування на обличчях жертв і коли невидимі нитки змови тягнуться до самого серцю імперії з метою вбити імператора, навіть непохитна Амаранта починає відчувати тиск.