Ми не бачили наших творців і не знаємо, звідки вони взялися. Ми взагалі нічого не знаємо. Двадцять чотири роки тому прокинувся перший із нас, а потім інші сім тисяч. Ми друге покоління, яке живе на цій землі і не знає деталей. У тому світі, який нам довірили, дуже мало кольорів, і головний із них – сірий. Ми бачимо сіре на цій планеті всюди за межами нашої станції. Ми можемо вільно дихати тільки на самій станції, і навіть можливість нормально ходити є тільки на нашій станції. А поза ним ми помремо без скафандрів, і наша здатність пересуватися перетворюється на легкі стрибки по поверхні. Той, хто залишив нам усе це, навіть не потрудився сказати нам, що ми там робимо чи яка наша місія. *** Станція на темній стороні Місяця, де люди прокидалися від кріосну, не знаючи, де вони і що робити.