Цього старого Іван бачив ще в дитинстві. У дуже далекому дитинстві. Він жив тоді у квартирі батьків, недалеко від Вокзальної площі, і вони часто тут грали. Ваня ріс, а старий сидів на своїй лаві. Іван виріс, пішов до армії, повернувся, а старий так само сидів на лавці. Хлопець поїхав навчатися в інше місто, а старий сидів на лавці. Іван приїжджав додому кожні канікули, але не звертав на старого, що сидів на лавці, ніякої уваги. А навіщо? Він щось типу пам'ятки Вертепська. "Вертепські історії" - це цикл філософських казок для дорослих, де фантазія переплітається з реальністю, а магія - з повсякденністю. Розповіді циклу розповідають про життя міста Вертепськ та його мешканців. За зовнішньою фантастикою ховається підтекст, а магія та чудеса стають метафорою наших страхів, надій та повсякденних реалій.