Блін... З моєї спроби написати чергову жовчну пародію знову нічого не вийшло — як і з книгою про вампірів. Непомітно, як і буває, розповідь з розвитком сюжету перестало бути іронічним стебом, і перетворилося на цілком самостійний і динамічний бойовик. Ну і добре. Тому що так воно мені найбільше подобається. А чи вдалося мені зробити його справді цікавим, шановні читачі — судити тільки вам! Приємного прочитання!