Більшість психоаналітиків у двадцяті роки минулого століття дотримувались думки, що маленькі діти не підлягають аналітичному методу лікування. У Мелані Кляйн такий стан справ явно викликав сумнів — вона вважала, що замість того, щоб відмовляти цим пацієнтам, слід змінити метод. На цьому шляху вона здійснила три геніальні відкриття. Перше полягало у винаході психоаналітичної техніки гри: вона бачила в цій спонтанній активності будь-яку дитину еквівалент снам, а значить, торну дорогу і доступ до несвідомого своїх маленьких пацієнтів. і Супер-Его виникають з перших етапів розвитку психічного життя, тобто задовго до того віку, до якого відносив їх поява Фрейд. що дозволяє провести психоаналітичне лікування. Декілька справді революційних статей, які складають цю книгу, заклали фундамент дитячого психоаналізу.