Правила гри
Моментальне завантаження
після оплати (24/7)
Широкий вибір форматів
(для всіх пристроїв)
Повна версія книги
(в т.ч. для Apple та Android)
Стародавня бойова вежа перетворилася нині на музей, але минуле готове ожити в ній – і у вас, варто лише поринути у розповіді про «справи давно минулих днів». Доглядач-екскурсовод музею розповість вам про те, як боролися тут століття тому імперія Пресвітлих, які мають дар богів, і варварські племена, що несподівано об'єдналися. Ви відчуєте на собі, яке їм було тоді. Слабонервних відвідувачів просимо заздалегідь залишити вежу! Бо незабаром тут почнуть творитися дивні речі, минуле граючи змішається з сьогоденням – і тоді вам конче необхідно буде дізнатися Правила Ігри!
Текст книги перекладено з мови оригіналу за допомогою програми штучного інтелекту. Здебільшого переклад тексту дуже якісний, але в деяких випадках, через недосконалість технології, в тексті можуть зустрічатись некоректні фразові переклади, а також поодинокі слова та вирази можуть бути не перекладені.
FL/938057/UA
Характеристики
- ФІО Автора
- Владимир Пузий Константинович
- Мова
- Українська
- Дата виходу
- 2000
Відгуки
Неймовірна подорож у минуле!
Книга "Правила гри" вразила мене своєю унікальною концепцією та захоплюючим сюжетом. Автор майстерно поєднує елементи історії, фентезі та пригод, занурюючи читача в атмосферу стародавньої бойової вежі, де минуле оживає під час екскурсії. Доглядач-екскурсовод, який веде нас через лабіринти історії, робить цю подорож ще більш інтригуючою, адже його розповіді про імперію Пресвітлих та варварські племена захоплюють дух. Я відчувала, як історія оживає на сторінках, а напруга зростає з кожною новою главою. Хоча переклад тексту іноді має недоліки, це не завадило мені насолодитися читанням. Книга спонукає до роздумів про силу минулого і його вплив на наше сьогодення. Рекомендую всім, хто любить історію, фентезі та незвичайні пригоди!
9 книг цього ж автора
Товари з цієї категорії:
Стародавня бойова вежа перетворилася нині на музей, але минуле готове ожити в ній – і у вас, варто лише поринути у розповіді про «справи давно минулих днів»....