— Катя!!! Стій! Я не торкну тебе! Я бігла вперед, не відчуваючи ніг від втоми, але як виявилося від бійця беркута (або де він там служив?!) Не так просто піти. Ерік нагнав мене досить швидко, обхопив руками поперек талії і притиснув спиною до величезних грудей, не дозволяючи поворухнутися. Я ніби опинилася в сталевому капкані потужних рук. — Пустіії!!! Чого ти хочеш від мене??! Викрикнула, намагаючись звільнитися, але це виявилося практично неможливо. Нічого іншого! Перекрикуючи мене, Ерік різко розгорнув моє тендітне тіло у своїх сильних руках і обхопивши руками обличчя, прошипів — Я не завдаю тобі зла… повір мені, заради тебе я пішов проти своєї сім'ї, я зрадив батька та пам'ять молодшого брата! …заради тебе я зробив неможливе. Вір мені, вір! Я хочу тебе врятувати.