Їх було двоє. Олег та Таня. Їм було по 14 років, вони дружили, ходили до однієї спортивної школи – займалися фехтуванням. І одного теплого літнього вечора вони вирушили погуляти. По знайомих до найменшої тріщини вулицями рідного роду. Захоплені прогулянкою, бесідою та один одним, Олег і Таня не одразу помітили, що міські вогні змінилися на темряву, бетонний міст через невелику річку Пурсівку зник без сліду, а замість міських околиць розкинувся непрохідний ліс. Підлітки швидко зрозуміли, що опинилися в іншому світі. Їх навіть не надто лякала перспектива залишитися в ньому назавжди, але насторожували дивні могильні камені, написи на яких, зроблені різними мовами, говорили, що під цим камінням поховані їхні однолітки…