У першому томі розповідається про роботовласницьке суспільство, де як раби виступають електромеханічні роботи. У ньому високу організацію на одних територіях компенсують підвищеною хаотизацією інших територіях. Країни НАТО вирішували цю проблему військовим руйнуванням неугодних територій і втратили лідерство через невдоволення їхньою політикою. Натомість пропонується для моделювання низької організації використовувати зони відстаючого розвитку та зони альтернативної історії з дотриманням побуту ХХ століття, а також організовані демократичні переселення народів. Невдовзі питання післявоєнного мирного світоустрою знову стане актуальним. Спортивні змагання сприяють висування нових ідей та формуванню проектів. Щоб ці ідеї та проекти втілювалися в життя в зонах випереджального розвитку без воєн та кримінальності, повинні існувати зони відстаючого розвитку.