Вона існувала задовго до Будди, була заново відкрита ним і стала важливою частиною буддійської практики. Саме слово «Віпассана» походить із давньоіндійської мови Палі і означає «прозріння», «бачення». Це суть вчення Будди, справжнє переживання істин, про які він говорив. Згодом техніка Віпасани в Індії була спотворена, втратила свою ефективність і виявилася повністю забутою. На щастя, у сусідній Бірмі ця практика збереглася у початковій, чистій формі. Індієць Сатья Нараян Гоєнка, який навчався у бірманських зберігачів традиції, з 1969 року розповсюджує Віпассану в Індії та інших країнах світу. Вільям Харт, учень С.Н.Гоєнки, дуже доступно, але при цьому дуже точно і докладно пояснює всі нюанси цієї древньої медитативної техніки як потужного методу очищення свідомості та розуміння справжньої суті речей. Віпасана - не релігійний обряд; вона вимагає ні віри, ні філософської освіти, ні навіть великого інтелекту. Кожен може займатися нею на благо собі та всьому світу.