Як приємно читати фантастику, повну теплих та сильних персонажів. Тут люди по-справжньому люблять одне одного, але роблять страшні помилки; діти нічого не розуміють у житті і тому вкрай уразливі; могутні володарі наказують людьми, але самі гідні жалю. Як приємно читати фантастику, де серйозні проблеми добра та зла вирішуються без насильства. Як приємно читати фантастику, де наука тлумачиться правильно. Як приємно читати «Будинок Скорпіона»! Урсула Ле Гуїн

На святі свого повноліття Маттео Алакран запитує охоронця: «Скільки мені років? Я розумію, у мене немає дня народження, як у людей, але якось я з'явився на світ! — Тебе дев'ять місяців вирощували в нещасній корові, а потім взяли і вирізали з неї». Майже для всіх, хто оточує його, Матт — не хлопчик, а тварина. Його тримають, як звірка, на підстилці з тирси, у друзях у нього таргани, а замість іграшок — старі курячі кістки. Але для Ель Патрона, всемогутнього володаря країни під назвою Опіум — смужки макових полів, що простяглася між США і країною, яка колись називалася Мексикою, — Матт втілює надію на вічне життя. Ель Патрон любить Матта, як самого себе, тому що Матт це і є він сам. У них однакова ДНК. Поки Матт болісно намагається зрозуміти зміст свого існування, йому загрожує цілий натовп зловісних персонажів, у тому числі жадібна до влади Сім'я Алакран. Його оточує грізна армія охоронців і безмозкі раби-ідіойди, що гнуть спину на макових полях. На кожній сторінці цього яскравого фантастичного роману на читача чекають несподівані, захоплюючі пригоди.