Вік, зовнішність та соціальне становище коханців вже давно не мають для Вел ніякого значення. Люди стали для неї об'єктами, способом хоч ненадовго врятуватися — втекти від самотності та самої себе. Загубившись у низці випадкових зустрічей і швидкоплинних романів, Вел одержима ідеєю майже міфічного Міста — чи то раю, чи то пекла, в якому можливі неймовірні насолоди. Зі своїм вкрай незвичайним супутником вона вирушає на пошуки цього загадкового місця, тоді як старий знайомий Вел, серійний вбивця Артур Брін, намітив її як нову жертву і вже напав на слід. Їхній шлях викладений тілами, що тремтять в екстазі від задоволення, болю і надії на коротку мить забуття.