За переказами, давньогрецький байкар Езоп жив у VI столітті до н. е. Про нього писали Геродот та Платон. Першу збірку з його усних байок було складено Деметрієм Фалерським наприкінці IV століття до зв. е. Ім'я Езопа закріпилося за створеним ним жанром, адже в античному світі всі байки називалися «байками Езопа». З давніх-давен і до наших днів сюжети «езопових байок» піддавалися обробці у світовій літературі. Теми Езопа по-своєму переломлювали Лафонтен і Крилов. До цієї збірки крім життєпису Езопа увійшли грецькі та латинські байки з езопівського склепіння в перекладі та з коментарями М. Гаспарова.