Відомий англійський історик Девід Ірвінг показує, що схильність німців до зовнішніх ефектів та розбіжності у вищому ешелоні влади Третього рейху призвели до того, що значні ресурси, призначені для розробки літака-снаряду та реактивного винищувача, були кинуті на створення балістичних ракет. У британському уряді багато хто вважав неспроможною вельми реальну загрозу, яка за задумом Гітлера мала переламати хід війни на користь Німеччини.