З початку пандемії минув час. Багато часу. Вона навіть не пам'ятає скільки саме. Весь її світ стиснувся до кішки на прізвисько Бастет і вікон з видом на далекий, майже нереальний парк. Ах, так, ще Доставка. Розбираючи чергову сумку з продуктами, вона знаходить усередині маленьке колечко, якраз на мізинець. Такого у її замовленні не було. Варто лише надіти кільце, як стіни квартири розступаються, і все перетворюється на ліс. Ні, скоріше у парк. Той самий парк за вікном, алеями якого вона не гуляла вже бозна-скільки. Та й ніхто не гуляв. Як їй повернутись назад? І куди саме "назад": в остиглу однолішку або, можливо, в минуле?