У книзі «Молитви біля озера» владика Микола розкривається як теолог, і як поет, і як проповідник. «Молитви біля озера» — це сто псалмів, заспіваних людиною двадцятого століття — століття ідеологізованого, технократичного, війнами понівеченого, — і як незаймані ці псалми! Властивість слов'янської душі відчувати тлінність всього мирського і водночас — відкривати у всій природі Бога, всюди бачити гармонію Його, дивитися на Творця через творіння Його— ріднить Св. Миколу Сербського з багатьма російськими богословами та письменниками. Поетичність мови «Молитв біля озера», здатність всі свої почуття виражати молитвою, дослідники справедливо уподібнюють працям Св. Симеона Нового Богослова. Як проповідник Св. Миколай нікого не переконує, він пророчо малює кінці шляхів, думок і почуттів людських. до меж всесвіту, до боголюдської душі; вся історія небесна і земна, що мікрокосмічно вміщається в душу людини; душа, яка вирощує, за вченням Святих Отців, Христа в собі— ось предмет найпильнішої уваги автора.