Марія Іванівна – самотня пенсіонерка 65 років. Життя добігає кінця, вважає вона і веде себе відповідно, пустуючи скаргами різні інстанції. Але, закохавшись у молодого чиновника, знову знаходить інтерес до життя і відвідує новомодні заходи, роблячи з них свої висновки з урахуванням віку та пристрасті, що спалахнула. Одночасно Марія Іванівна пише лист коханому, який починався як скарга на крадіжку ікони, а закінчився як освідчення в коханні, якому, як їй здавалося, ніколи не судилося бути відправленим. Що сталося в результаті – дізнаєтесь із роману.