…Ім'я Маркуса Хаммершмітта — синонім літературно-вибагливої наукової фантастики. Це знають усі, крім тих, хто в Німеччині визначає, що є і що не є література,— невизнання останніх спонукає Хаммершмітта до їдкої іронії, але не до того, щоб відступитись від наукової фантастики, бо в його очах «тільки вона в змозі з одного боку передбачати, а з іншого — критично аналізувати технологічний розвиток, його хибні обіцянки та міфи». Маркус Хаммершмітт народився 1967 року в Саарбрюккені, живе в Тюбінгені. Його перші публікації з'явилися в «Бібліотеці фантастики» видавництва «Зуркамп». Все почалося в 1995 році з «Der Glasmensch», збірки науково-фантастичних оповідань, одна з яких відразу отримала Премію німецької наукової фантастики. У 1997 році відбувся «Wind», два короткі романи під однією обкладинкою, і, нарешті, у 1998 році — роман «Target», який у 1999 році знову був перевиданий в одному зібранні з творами іменитих авторів НФ і тепер стоїть там в одному ряду з романами Станіслава Лема, Г. П. Лавкрафта, Дж. Г. Балларда і братів Стругацьких. Після цього Маркус Хаммершмітт розлучився із «Зуркампом» і перейшов у молоде, але енергійніше видавництво «Гамбурзький аргумент». У 2000 році побачила світ «Der Opal», космічна опера. У 2001 році був роман «Der Zensor», в якому в XXI столітті культура майя переживає ренесанс і, завдяки панування нанотехнологій, підкорює Європу. «Polyplay», що вийшов у 2002 році, - це науково-фантастичний детектив на тлі альтернативної історії, в якій переміг соціалізм і ФРН була приєднана до НДР. Список його нагород підтверджує, що Маркус Хаммершмітт визнаний і поза рамками жанру наукової фантастики: він був удостоєний 1997 року премії Тадеуса Троля, 1998 року — премії Гутенберга, 1999 року — Літературної премії Вюрта та «Digital Content Award» у 2001 році. Крім того, йому були присуджені спеціальні премії в галузі наукової фантастики — Німецька (1996) і Курда Ласвитца (1999 і 2001). І це ще далеко не все. З-під пера Маркуса Хаммершмітта виходять вірші, онлайн-проекти, радіоп'єси та політичні статті, і перш за все есе. У що людина може вплутатися, дає зрозуміти наступне оповідання, в якому в дуже цікавий коктейль змішані політика, техніка та психологія. Герой оповідання вирішує взяти власне майбутнє у свої руки — щоправда, лише після кількох міцних стусанів у найчутливіші місця…(А. Ешбах)