Нове життя стало реальністю. Я озирнувся і освоївся, став звичайним радянським старшокласником. Правда, я знаю те, що ніхто більше не знає. Так що настав час рухатися далі. Нехай я піщинка в жоренах історії, але навіщо-то я потрапив у минуле! Значить, потрібно не просто насолоджуватися юністю, а спробувати зробити щось важливе, тим більше, приклади мені відомі. Головне, правильно вибрати мету і йти прямо до неї! Це друга книга циклу. Від автора: Згадую ті часи з любов'ю, хоча було і те, що можна покритикувати. Друзі, епоху я описую по пам'яті, можу щось і наплутати, ви вже не гніваєтеся. На сюжет це не вплине. Якщо що переплутаю, надсилайте, будь ласка, особисте повідомлення і разом виправимо. Головне, не будьте надто суворими)))