Єбург-на-болоті вирував і колготився. З усіх боків у місто збиралися гравці. Кланові та одинаки, донатори та роботяги, паладини та бандити. Цього дня, на день Прем'єри, адміністрація оголосила Велике Перемир'я. А щоб слова не залишилися чисто "декларацією про наміри", на дванадцяту годину програмно заборонили у обраних для Прем'єри містах можливість отримання чи заподіяння шкоди та скоєння крадіжки. ПеКашники з багряно-червоними никами бродили містом, як діти музеєм цукерок, і щохвилини діставали стражників безглуздими питаннями. А коли ті з ввічливою усмішкою в тисячний раз пояснювали, як пройти до бібліотеки, вбивці та грабіжники захоплено ляскали себе по колінах і радісно гомотали: — Не, Хмире, ти бачив? У мене з ним ріпа +10 000! Братське кохання, мати її! У мене! З ним! Гхм Шановний стражник, а де найближчий ювелірний салон? Ага дякую. Ми тоді підемо… І вам всього найкращого. І вам!..Розрив шаблону та вибух мозку!