Аркадій Тимофійович Аверченко (1881-1925) - російський письменник, сатирик, театральний критик. Вплив, який він вплинув на вітчизняну сатиру та гумористику, величезний. Вплив цей, усвідомлюваний чи неусвідомлений, визнаний або відкинутий, втілився в слові, в образах, у сюжетах у таких різних письменників, як Міх. Зощенко, Пант. Романов, Ільф та Петров, Гр. Горін… Сьогодні з усією очевидністю ми переконуємось, що вищий суд – суд часу – творчість Аверченка витримала. Тому що в найкращих своїх творах живильник із витонченістю та зовнішньою простотою розкривав глибинні пласти людської душі та стосунків людини в суспільстві, тому що він привертав увагу до тих суспільних вад і моральних вад, які збереглися в людстві протягом тисячоліть і звичайно ще довго нагадуватимуть про себе — заздрість, догоджання, наклеп, підлість, брехня, безпринципність, користолюбство, владолюбство. Зміст: Веселі устриці (збірка) Розповіді для одужуючих (збірник)Чорним по білому (збірник)Про добрих, по суті, людей (збірник)Сорні трави (збірник)Записки театрального щура (збірник)Вовчі ями (зі збірки)Про маленькі — для великих (збірник)Шалуни та ротоз (збірник) Позолочені пігулки (збірник) Синє із золотом (збірка) Караси та щуки (зі збірки) Окультні науки (зі збірки) Чудеса в решеті (зі збірки) Нечиста сила (зі збірки) (зі збірки)Киплячий котел (зі збірки)Смішне в страшному (збірка)Записки Простодушного. «Я в Європі» (збірка) Пантеон порад молодим людям… (збірка) Відпочинок на кропиві (збірка)