Війна з Хамонським магістратом на межі провалу, а до кордонів уже підступає новий ворог. Тим часом імперія на порозі смути, в провінції все частіше спалахують хвилювання, призвідниками яких стають як правлячі кола, так і новоявлені народні отамани. Столиця продовжує жити своїм життям, дедалі сильніше погрязаючи в інтригах та брехні. Еріка вирішує, настав час повертатися з вимушеного забуття, щоб, нарешті, заявити про себе. Принцеса вважає, що готова, адже вона знає безліч способів усунення собі подібних, не боїться навіть смерті, і свято впевнена, що не гребуватиме засобами. Ось чи достатньо цих, безперечно, корисних якостей для досягнення головної мети — влади? І чи не помиляється вона в тому, що готова на все? Чи так вона прагне влади, як помсти, і задоволення самолюбства? Як би там не було, ворогів тепер більше, гра — серйозніша, а ставкою виступає не лише влада, а й життя.