Колись вони були людьми, крутилися у вирі проблем і пошуків себе. Тепер їм доводиться допомагати знайти себе іншим. Вони роблять це по-різному. Хтось відіграє роль ангелів-охоронців, хтось духів-будинкових, хтось вартових чи може бути навіть Богів. За великим рахунком це неважливо. Головний герой знаходить протилежності і сплескує їх, підтримуючи таким чином якесь власне уявлення про баланс. Ось тільки чи це має сенс? Напевно, як і все інше. Історія, схожа на міф, упереміш із філософськими міркуваннями, мета яких – описати світ і захоплюватися ним, не намагаючись остаточно зрозуміти. Такий контекст цієї дивної, але доброї метафізично-міфологічної повісті.