Твір «Про бібліотеки» (лат. «De bibliothecis syntagma») фламандського гуманіста Юста Ліпсія (1547–1606) започаткував дві гуманітарні науки, що склалися остаточно в першій половині ХХ ст.: бібліотекознавству та музеї. Автор простежує історію бібліотечної справи від цивілізації Стародавнього Єгипту до падіння Римської імперії. Джерелом відомостей для самого авторитетного і знаменитого філолога свого часу служили твори античних, візантійських і середньовічних авторів, яких він рясно цитує, що робить книгу докладною хрестоматією з історії бібліотек давнини, а також мусеїв (музеїв) - античних святилищ муз. Крім цього праця Ліпсія цікава як свого роду маніфест європейського гуманізму, що закликає до уважного і ретельного вивчення культурної спадщини минулого, і пропонує освіченим правителям Європи, слідуючи стародавнім зразкам, відроджувати і примножувати бібліотеки, а широкій публіці — вчитися досвіду.