«…Мажордом байдуже поставив мою сумку на оббиту тканиною лаву перед жахливих розмірів ліжком, розвернувся і випарувався. І ось тут я почула звук води, що ллється. Хтось приймав душ. Чорт. Чорт. Чорт. Останнє, що мені зараз було потрібно, це зустрітися з новим клієнтом, коли він у чому мати народила. Я вже стиснула руку на ремені сумочки і зібралася поспішно піти, коли двері відчинилися. Зі стіни пари висунулася потужна постать. Освітлення так підкреслювало його силует, що створювало абсолютно надприродний образ, який доречно виглядав би на великому екрані. Я завмерла на місці, вбита наповал…»