"Одинокі люди" - це трагічно-поетична повість Олександра Олеся про втрачене кохання, самотність і вічний пошук щастя. Головний герой, молодий син пана купця, зазнає великої любові до доньки кравецької, але жорстока дійсність та соціальні конвенції обрушуються на їхні стосунки. Переповнена внутрішніми розмислами та пронизана мотивами роздумів про долю та вибір, книга привертає увагу своєю майстерністю мови та глибокістю переживань героїв. "Одинокі люди" - це твір, що залишає по собі слід у душі кожного, хто читає його, нагадуючи про те, що найцінніше у світі - це душевна гармонія і здатність до закоханості.