Збірка присвячена музею як простору взаємодії з минулим. Сучасні музеї виконують традиційну для освітнього проекту освітню функцію, надаючи можливості для пізнання того чи іншого фрагмента минулого. При цьому музеї все більше дбають про співучасть глядачів, активізуючи різні аспекти їхнього досвіду. Музеї працюють із матеріальністю, тілесністю, зображеннями, звуками та запахами, стають місцем для театральних постановок та перформансів, виходять за межі музейних стін у міський та цифровий простір. Ця книга присвячена тому, як усвідомлення музеями потенціалу емоційного сприйняття минулого впливає його репрезентацію. Використовуючи різні методологічні підходи, автори збірки – музеєзнавці, історики, соціологи, культурологи, куратори та драматурги – досліджують техніки управління афектом та емоціями у сучасному та історичному контекстах. Музейні технології розглядаються в контексті проблем суспільної історії, політики пам'яті, культурної політики, музейної теорії та практики.