Краще б ми одразу покришили тих дроу на окрошку! Говорив же я Семенові: Не присягайся! Не послухав мене. А Влад Білокрил (це я, якщо хтось не зрозумів) поганого не порадить. І що тепер? По поверхні землі ми бродили, горами лазили, степами скакали і навіть літали іноді. А зараз будьте ласкаві лізти під землю, щоб через печери гномів провести зв'язного від одних дроу до інших дроу. Нічого собі завдання! І це при тому, що гноми нам ніби союзники, а дроу зовсім навіть навпаки. Але клятва не пташка. Якщо вже ельф присягнув, то доведеться йому, що характерно, свою клятву виконувати. А ми, його друзі, покинути друга не можемо. Ось із цього й виходимо…