Банальність: щоб людина могла існувати в суспільстві, вона повинна підлаштовуватися та погоджуватися з її законами та правилами. А що суспільство? Воно може бути доброзичливим чи нейтральним до людини. А може бути агресивним. Але найгірше, коли суспільство забуває мету свого існування – розвиток, втрачаючи на шляху смисл і людину. У цьому випадку воно деградує і не приймає нічого, що суперечить його «мурашиній» свідомості. У такому суспільстві кожна людина є дисидентом. Для цього необхідно лише небагато – зробити легковажний крок убік від стежки.