Наше життя наповнене як реальними історіями, які ґрунтуються на подіях, що колись відбувалися, а й на вигаданих – які не мають у своїй основі правди. Однак усі вони мають право бути почуті людьми: чи то історія доброї та чуйної людини, яка, «опустившись на саме дно», проте зберегла свою гідність і самоповагу і не стала проклинати долю, або історія про «прокляте» місце, де гине безліч людей «незрозумілим», здавалося б, чином, змінюється розповіддю про те, як в іншому всесвіті один бог вирішив «зіграти» в іграшку під назвою людство, а коли вона йому набридла, то він її покинув. На особливу повагу заслуговує розповідь про подвиги людей професій, де самопожертва і обов'язок є не простими фразами, а мають сенс. Всі ці історії та оповідання різні, одні правдиві, інші – неправдиві, але всі вони мають право існувати.