Книга Аврелія Віктора «Про цезарів» містить короткі біографії римських імператорів від Августа до Констанції II. Основним йому є моральна оцінка людей, переважно, які стояли на чолі Римської держави. Незважаючи на те, що йому довелося описувати переважно похмурі події, автор залишається до кінця оптимістом. Присвячуючи глави своєї праці римським імператорам, він шукає, щоб про кожного сказати хорошого. І якщо вже нічого хорошого не знаходиться, висловлює свої осуди в дуже стриманій і делікатній формі, найчастіше підкріплюючи їх якоюсь спільною думкою. З іншого боку, характеризуючи «позитивних» монархів, він знаходить багато підстав для їхнього вихваляння і називає їх аж до IV ст. принцепсами. Ідеалом Аврелія є рабовласницька Римська держава на чолі з освіченим імператором, ставлеником сенаторських кіл.