У цій книзі нобелівський лауреат Едмунд Фелпс пропонує новий погляд на причини "багатства народів". Чому в одних країнах у 1820-1960-х роках спостерігалося різке зростання добробуту, що супроводжувалося зростанням не тільки матеріального багатства, а й "процвітанням" - осмисленою працею, самовираженням і особистісним зростанням для більшої кількості людей, ніж коли-небудь раніше? Фелпс пов'язує це процвітання із сучасними цінностями — бажанням творити, створювати і досліджувати щось нове, справлятися з труднощами, що виникають. Ці цінності підживлювали низовий динамізм, який був необхідною умовою для широких інновацій. Проте в останні десятиліття справжні інновації та процвітання здають свої позиції. Дослідження показують, що в Америці кількість інновацій та ступінь задоволеності знижувалися з кінця 1960-х, а післявоєнна Європа так і не змогла повернутися до колишнього динамізму. Причина цього, за Фелпсом, полягає в тому, що сучасні цінності, що лежать в основі сучасної економіки, опинилися під загрозою внаслідок зміцнення традиційних корпоративістських цінностей, які ставлять державу та суспільство над індивідом. Доля сучасних цінностей є зараз найнагальнішим питанням для Заходу: чи зможуть країни Заходу повернутися до сучасності, низового динамізму, справжніх інновацій та самореалізації особистості чи ми й надалі матимемо справу з обмеженими інноваціями та процвітанням, доступним небагатьом?