Майкл помер раптово і цілком виразно, і коли свідомість повернулася до нього, одразу зрозумів, де він. Труна погойдувалася і нахилялася на плечах чотирьох носіїв, і тіло Майкла стукало об тісні стінки. Спершу він лежав тихо, тому що ніколи не виключено, що це - просто сон. Але Майкл чув, як зовсім поруч співає священик, і як скрипить гравій під ногами носіїв, і щось на зразок дзвону дзвіночків (мабуть, це плакала Сандра), і тоді він усе зрозумів. Він подумав, що або він мертвий, або його помилково вважали за померлого. Він знав, що таке траплялося з іншими людьми, і було цілком можливо, якщо не сказати природно, що трапилося і з Майклом Морганом. І тоді його охопив шалений страх, що він задихнеться під землею, він забив по кришці труни кулаками і закричав. Але жодного звуку не зірвалося з його губ, а удари по кришці вийшли зовсім не чутними. У розпачі він почав лаяти і проклинати дружину, Сандра ж продовжувала своє вишукане оплакування покійного. Священик вимовляв наспіваючи все, що належить, і суворо поглядав на хлопчиків, коли вони брали ноги. Носії пересували труну на плечах туди-сюди. А Майкл Морган безмовно журився про свою безмовність. Потім він раптово заспокоївся. Шалено стомлений, він тепер лежав тихо і знав напевно, що мертвий.