«Вона з'явилася у нас, коли хвилі заколоту, що затопив державу, схлинули і пішли на спад. Це був час темний і похмурий, настав час страшному і буйному. Натовпи людей з розорених міст і сіл блукали дорогами і вмирали на узбіччях, а на місцях, де колись стояли процвітаючі монастирі, ще не заросли попелища. Але наша обитель – стародавня обитель, і невідомо, хто заснував її в цій долині, – вціліла, хоча спільні для всієї країни негаразди не оминули її…»