Тисячі років був відсутній удома Канатоходець, якого дурні називали богом бездомних талантів та таборів строкатих, після того, як врятував рідний світ від загибелі. Йому це дорого обійшлося, через багато довелося пройти, щоб повернутися. Але й удома виявилося далеко не все гаразд. Втрачені знання. Чарівники стали шарлатанами. Співаків, оповідачів та музикантів переслідують. Люди закосніли у невігластві та пороках. А той, хто йде над прірвою по канату, здаватися не привчений. Не шкодуючи себе. І наприкінці шляху його зустріне гідна нагорода — величний замок Наерта, обитель стародавніх чарівників, що відчинила ворота перед своїм новим повелителем.