Тридцять років тому ми жили у світі телефонів з дисками та кнопками, бібліотек із паперовими книжками, ігор за столами та на свіжому повітрі та комп'ютерів десь за стінами інститутів та конструкторських бюро. Але комп'ютери з'явилися у кожного на столі, а потім у сумці. На телефоні стало можливим подивитися фільм, ігри перемістилися у віртуальну реальність, і все це пов'язала мережа, в якій можна знайти будь-що, а ідеї поширюються в тисячу разів швидше, ніж у біопросторі старого світу, і швидко знаходять тих, кому вони потрібніші та цікавіші всіх.

Манфред Макс — найпотужніший двигун прогресу на Землі. Він генерує ідеї зі швидкістю кулемета, він перевіряє їх на здійсненність, і він знає, як зробити так, щоб винахід скоріше знайшов того, хто потребує його і втілить його. Іноді вони просто поширюються світом зі швидкістю блискавки і роблять революцію, іноді треба як слід попітніти, щоб усе трапилося саме так, а не якось набагато гірше, але результат той самий — старанням ентузіастів майбутнє наближається. Ціла армія електронних агентів допомагає Манфреду у цій непростій справі. Спочатку вони лише трохи більше, ніж програми автоматичного пошуку, але ускладнюючись і вдосконалюючись, вони потроху набувають рис людських думок, що живуть десь там, in silico. Девіз Манфреда і подібних до нього — «свободу технологіям!», і настає час, коли електронні розумові потужності стають доступними кожному. Швидкість появи нових винаходів та ідей починає нестримно зростати, вони приносять нові доповнення розуму і «заліза», і петля зворотного зв'язку замикається. Експонента прогресу перетворюється на криву з вертикальною асимптотою. Що чекає на нас за нею?