Я ніколи не письменник і, тим більше, не фантаст. Я мент. З фантастики у цій книжці лише сам факт перенесення душі зі старого мента до нового. Тут не буде ні співу, ні прогресорства, ні просвітницької роботи з генсеками. Порятунку СРСР взагалі не буде. Так само, як і магії. Причиною нападу графоманства послужила книга «Следак». Точніше, та обставина, що її автор півтора року, як тому, заморозився з середини другої частини і зник з радарів. Він близько року не відповідав на жодні заклики і запитання стражденних і по ресурсу пройшла чутка, що його прибрав ковид. Паралельно з переживаннями читачі просили у собі подібних продовжити «Слідака». І я, будучи в темі і знаючи цю специфіку, взявся було за невластиве і чуже мені заняття. Але, коли набралося вже понад триста тисяч знаків, Базиліо, слава богу, ожив і видав продовження. Довелося забути про вчинене. А потім вирішив переробити річ під свої минулі ментівські будні. І ось, взявся тепер за першу частину «Совку».