Книга належить перу видатного радянського історика філософії. В її основу покладено численні дослідження автора, які отримали високу оцінку у світовій історико-філософській літературі. Автор змальовує широку картину еволюції логічних навчань. У першій частині роботи дається нарис логічних навчань Сходу та Європи аж до епохи раннього середньовіччя включно. У другій частині досліджуються логічні теорії епохи феодального суспільства, у третій частині – логічні концепції Нового часу (Декарт, Паскаль, логіка «Пор-Рояля», Спіноза, Бекон, Гоббс, Локк, Лейбніц, французькі матеріалісти XVIII ст., Російські логіки XVIII ст. . та ін).