Ідучи коридором, я досить швидко наздогнав невисокого зросту дівчину, яка йшла строго посередині. І ні обігнати її, ні обійти. — Відійдіть з дороги! — А то що? Ну, власне кажучи, і все. Моє волосся миттю запалало, а кінчики пальців закололо. — Спалю! - Пригрозив, але через деякий час виявився облитий з ніг до голови холодною водою, яка шипіла, коли стікала по обличчю, шиї та спині. Що ж, давайте знайомитися! Корнєєв Борис Іванович, маг-вогневик у якомусь там поколінні, і зараз проти мене виступила молода та недосвідчена магіня води. Що ви там кажете? Стажист? Мій? Потрібно берегти, вчити та поважати? Та киньте, коли я так взагалі робив?!