«Він був моїм найкращим другом, моїм найкращим, можна сказати, старшим братом і моїм найкращим захисником. Він був найкращим для мене у всьому. Він був моїм…»

Повертатися додому дуже важко для Лейн, не тільки через смерть її коханого дядька Гаррі, але й через нього. Через Кейла. Кейл Хант, був її найкращим другом з самого дитинства. Але якби все було так просто… Через нього Лейн покинула рідну хату і переїхала до Нью-Йорка. Вона не могла бачити його з іншого, бачити закоханим у іншу. Все це завдавало їй болю. Було боляче, дуже, дуже боляче. Тому вона зібрала всі свої речі і поїхала, почала нове життя і спробувала забути своє минуле. Але після її повернення, всі колишні почуття знову поглинули Лейн. Начебто вона нікуди і не виїжджала. Емоції зашкалюють, а трагедія кумедним способом зближує людей. Але чи правильно Лейн читає знаки? Вони з Кейлом все ще друзі, чи тут ховається щось більше?